Тимошенко Ольга Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Тимошенко
Тимошенко Ольга Юріївна
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження24 березня 1995(1995-03-24)
м. Шепетівка на Хмельниччині
Смерть5 квітня 2022(2022-04-05) (27 років)
м. Запоріжжя
(померла від по­ра­нень)
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2019—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2022
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошенко.

Ольга Юріївна Тимошенко (нар. 24 березня 1995, м. Шепетівка, Хмельницька область — пом. 5 квіт­ня 2022, Запоріжжя) — старший лейтенант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни, що загинула під час російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ольга Тимошенко народилась 24 березня 1995 року у Шепетівці на Хмельниччині. Навчалась з 2001 року в Шепетівському навчально-виховному комплексі № 1 у складі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та ліцей ім. Героя України М. Дзявульського». У старшій школі, яку закінчила 2012 року, обрала правовий профіль, з яким і пов'язала своє життя. У 2018 році закінчила Університет Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальністю «Політологія», паралельно навчалась у військовому інституті КНУ ім. Тараса Шевченка. З березня 2019 року у званні старшого лейтенанта була призвана на військову службу. Обіймала посаду офіцера-психолога[1].

По­мер­ла 5 квіт­ня 2022 року від по­ра­нень, які от­ри­ма­ла під час за­хис­ту рід­ної кра­їни від ро­сій­сько­го аг­ре­со­ра. От­ри­ма­ла важ­кі опі­ки. Наприкінці березня, пе­ре­бу­ва­ючи на пів­дні Ук­ра­їни, во­на ра­зом із поб­ра­ти­ма­ми їха­ла в автомобілі, який обс­трі­ля­ли ро­сі­яни. За її жит­тя бо­ро­ли­ся в гос­пі­та­лі За­по­ріж­жя[2].

Громадська панахида прощання із загиблою відбулася 8 квітня 2022 року у рідній Шепетівці[3]. Заупокійну літургію за загиблою Ольгою Тимошенко провів військовий капелан бригади Даниїл Тарнавський[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «Богдана Хмельницького» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Шепетівка попрощалася із старшим лейтенантом Ольгою Тимошенко. shepetivka.com.ua (укр.). 8 квітня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  2. ↑ У Шепетівці небо плакало дощем, коли прощалися з молодою Героїнею Ольгою Тимошенко. День за днем (укр.). 8 квітня 2020. Процитовано 10 травня 2022.
  3. ↑ Ольховська, Ірина (8 квітня 2020). Шепетівка попрощалася з військовим психологом Ольгою Тимошенко. Новини Хмельницького (укр.). Процитовано 10 травня 2022.
  4. ↑ Богач, Анастасія (8 квітня 2022). На Хмельниччині провели в останню дорогу старшого лейтенанта Ольгу Тимошенко. Армія інформ (укр.). Процитовано 10 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимошенко_Ольга_Юріївна&oldid=40614130